Единственный путь к миру в Украине и Европе – это победа над путинским режимом на поле боя в нашем государстве. Наша сила – в нашем единстве.
Об этом Юлия Тимошенко заявила 2 сентября, выступая во время конференции «Estoril Conferences-2022» в Португалии.
Лидер партии «Батькивщина» отметила, что сейчас в мире говорят о двух путях к миру: победе над режимом Путина в Украине или умиротворении агрессора через заключение с ним мирного соглашения.
По ее словам, мирный договор, предлагаемый агрессором Украины, состоит из четырех частей: отдать завоеванные территории и смириться с этим; отказаться от членства в НАТО; сократить украинскую армию; "денацификация" нашего государства.
«Никто в Украине – от президента до ребенка – не согласится на эти условия. Это невозможно. Это не дорога к миру, это дорога к продолжению войны. Поэтому вместе с 50 странами, объединившимися в Рамштайне, мы обязательно добьемся победы над кремлем», – подчеркнула Юлия Тимошенко.
https://youtu.be/0NShdYDhidw
Первый заместитель Председателя Комитета ВРУ по вопросам внешней политики Григорий Немыря, также участвующий в конференции, призвал вспомнить уроки прошлого, прежде чем говорить о мирных переговорах с агрессором.
«Многие думали, что Путину достаточно Крыма и Донбасса, но он пошел дальше. Какова стоимость безопасных гарантий России? В 1994 году Украина отказалась от третьего крупнейшего ядерного арсенала и получила Будапештский меморандум, который, в том числе, подписала и Россия. Сейчас один из гарантов этого Меморандума – Россия – начал войну против Украины. Как можно с такой страной вести мирные переговоры? – возмутился он.
1-2 сентября Школа бизнеса и экономики Nova под патронатом Президента Португалии и при поддержке Европейской Комиссии провела конференцию «Estoril Conferences-2022» в Кашкайше (Португалия). Основной темой 7-й конференции было «Восстановление баланса в мире: призыв к Поколению Цели» в свете существующих глобальных вызовов, в частности войны России против Украины.
Среди спикеров конференции: Президент Португалии Марселу Ребелу ди Соза, Президент Европейского парламента Роберта Мецола, бывший Президент Польши Александр Квасьневский, бывший Президент Хорватии Колинда Грабар-Китарович, обладатель Пулитцеровской премии Энн Аппельбаум, Генеральный директор Международной организации и другие.
С 2009 года Estoril Conferences провела шесть мощных мероприятий, в которых приняли участие большое количество представителей политики, бизнеса, университетов и гражданского общества, в том числе 9000 участников из более чем 100 разных стран и более 300 известных на весь мир спикеров. Среди них было несколько Нобелевских лауреатов и более 30 действующих и бывших глав государств, таких как Тони Блэр, Эдвард Сноуден, Джозеф Стиглиц, Мэри Робинсон, Мохамед ЭльБарадей, Фарида Халаф и многие другие.
В состоявшемся сегодня, 1 сентября, послании к народу Казахстана президент Касим-Жомарт Токаев предложил ограничить количество президентских сроков до одного, но на семь лет и внес ряд предложений по изменению законодательства в налоговой, экономической и правоохранительной сферах:
— досрочные выборы в нижнюю палату парламента первой половины 2023 года;
— разовая амнистия участников январских беспорядков (кроме тех, кто совершил тяжкие преступления);
- децентрализация системы госуправления при одновременном повышении персональной ответственности политических служащих;
- ревизия уголовного и уголовно-процессуального кодексов;
- перечисление 50% от ежегодного дохода Национального фонда на накопительные счета детей до достижения ими 18 лет;
— введение «налога на роскошь», который будет взиматься при приобретении дорогостоящих объектов недвижимости, транспортных средств и не коснется среднего класса.
По словам Касим-Жомарт Токаева, устойчивый экономический рост экономики напрямую зависит от понятной и предполагаемой налоговой политики.
https://youtu.be/lmXnIaUlCrY
«В целях перезагрузки фискального регулирования в 2023 году будет подготовлен новый Налоговый кодекс. Его наиболее проблемный блок – налоговое администрирование – должен быть полностью обновлен. Следует также обеспечить полную цифровизацию налогового контроля, исключив любое очное взаимодействие. Для развития цивилизованной торговли следует расширить применение розничного налога с адекватными ставками и простыми процедурами. В рамках налоговой реформы важно рассмотреть возможность введения так называемого «налога на роскошь», – сказал президент Казахстана.
Касим-Жомарт Токаев объяснил, что «налог на роскошь» будет взиматься при приобретении дорогостоящих объектов недвижимости, транспортных средств и не коснется среднего класса.
«Необходимо принять решительные меры для перекрытия всех нелегальных каналов ввоза машин в дальнейшем. При этом следует урегулировать ситуацию с такими автомобилями, завезенными до 1 сентября 2022 года. Для их легализации предлагаю применить в разовом порядке единый сбор за утилизацию и первичную регистрацию в размере, не превышающем 200-250 тыс. тенге. Эта мера должна коснуться автомобилей, не находящихся в розыске и прошедших таможенную «очистку», — зазначив Токаєв.
По мнению экспертов, в центре внимания на сегодняшний день — инициатива Токаева о досрочных президентских выборах, увеличении президентского срока и ограничении полномочий одним сроком.
«Это потребует изменений статей 41 и 42 основного закона. Но для проведения выборов этой осенью изменения придется принимать парламенту, потому что провести референдум не успеют. Срок нынешних полномочий Токаева истекает летом 2024 года, а с учетом 2-го возможного срока – летом 2029 года. Проведение выборов этой осенью с учетом одного 7-летнего срока позволяет ему управлять страной до осени 2029 года». – пише політолог Даніяр Ашимбаєв.
Окрім того, на його думку, Токаєв сьогодні безальтернативний, реальної конкуренції немає і в середньостроковій перспективі не очікується.
«Выборы, по сути, фиксируют статус-кво, позволяют спокойно и опираясь на всенародный мандат проводить реформы в очень сложной внешнеэкономической и геополитической ситуации, и снимают нездоровые игрища в элитах по формированию антипрезидентской коалиции. Токаев снова всех переиграл», — додав Ашимбаєв.
Что касается вопросов экономики и изменений в налоговом законодательстве, то, по мнению экспертов и политологов, такие реформы больше подходили бы оппозиции – как инструмент давления на власть и популизм без реальной возможности реализации этих реформ. Они уходят в разрез с общим представлением о поведении постсоветской политической системы.
Токаєв розуміє запити суспільства і нового світоустрою, і йде назустріч цим запитам, вибудовуючи більш збалансовану систему політичного представництва в ключі демократичних форм управління. Він розуміє – що або ти реформуєш суспільство, або це відбувається травматичним шляхом за результатами бунту і кровопролиття.
Міжнародний експертний клуб та рейтингове агентство «ElitExpert» вирішили підтримати гуманітарні та волонтерські організації Одеської області у складні часи нової вітчизняної війни, коли люди вже втомлюються допомагати іншим.
Щоб знов привернути увагу суспільства до волонтерського руху, з 1 по 15 серпня на сайті Національної рейтингової платформи проходило народне онлайн-голосування за найкращих благодійників та волонтерів Одеського регіону, список яких раніше сформував Міжнародний експертний клуб, рейтингове агентство «ElitExpert» та незалежні експерти.
Важливо зауважити, що всі представлені у списку організації вже є переможцями, тому що з багатьох претендентів в рейтинг увійшли лише ті гуманітарні організації, чия історія є повністю прозорою і не викликає жодних сумнівів, а нинішня діяльність мотивує та надихає суспільство в умовах війни.
Але, тим не менш, оргкомітет віддав право визначити найкращих із найкращих самим українцям – обрати саме тих, кому вони довіряють найбільше.
Перше місце у народному голосуванні із впевненим відривом зайняв Благодійний фонд «Тримай». Зауважимо, що це дуже молодий фонд, що утворився лише після початку повномасштабної війни.
Як каже засновниця фонду Юлія Федорова, все почалося з телеграм-каналу “Взаємодопомога 7:40”, який вона зі своїми друзями створила на третій день війни. Ідея чату була в тому, щоб люди, які хочуть допомагати, та люди, яким потрібна допомога, знаходили одне одного — саме це пізніше виросло у благодійний фонд “Тримай”.
Вже за тиждень чат перетворився на спільноту з кількох сотень людей, котрі постійно комунікували між собою і підтримували один одного: привозили їжу, ліки, допомагали дістатися Одеси або шукали спорядження для військових. Потім почали підтягуватися спонсори з різних країн: Німеччини, Польщі, Австралії, Ізраїлю та ін.
Фонд допомогає захисникам на фронті, переселенцям, самотнім мамам, багатодітним сім’ям, людям похилого віку, а також бездомним тваринам та притулкам. На цей час БФ «Тримай» допоміг вже кільком тисячам людей.
Наталія стала волонтером в квітні 2014 року, коли вірні присязі українські військовослужбовці вишли з Криму та прибули до Одеси. Військові залишили там усе: будинки, квартири, речі, і в Одесі потребували практично всього, аж до шкарпеток.
«Я побачила у Фейсбуці новину, що хлопцям потрібні речі, зібрала, що змогла та привезла нашим військовим та їхнім батьківщинам. Так і розпочалось моє волонтерство», каже Наталія.
Пік діяльності фонду припав на 2014-2016 роки, потім ситуація із забезпеченням армії стабілізувалася і великої потреби у волонтерах уже не було. Але після 24 лютого фонду довелося, на жаль, відкривати друге дихання.
Як і раніше, головний напрямок фонду — це допомога ЗСУ. Фонд довгий час співпрацює з Морським прикордонним загоном, ізмаїльськими прикордонниками, а також з 35 та 36 бригадами, що знаходяться на передньому краї фронту, на Херсонському напрямку.
«Хлопців я знаю з 2014 року, і як жартую – з ними я своє волонтерство почала, з ними я хочу його закінчити, забезпечивши всім необхідним», наголошує Наталія.
На третій рядок рейтингу українці поставили Благодійний фонд «Корпорація монстрів» — організацію, яка представлення не потребує. Фонд, яким керує Катерина Ножевнікова, знають і цінують по всій Україні, а тисячі врятованих людей мало не моляться на працівників фонду.
Організація розпочала своє існування з групи небайдужих містян з Одеського форуму у 2014 році. З того самого часу фонд завжди на вістря атаки – переселенці, воїни АТО, дорогі операції тяжкохворим дітям, інваліди, самотні пенсіонери… Але по-справжньому велику повагу і загальну довіру «Корпорація монстрів» заробила у 2020-2021 рр. з приходом пандемії коронавірусу – не в останню чергу саме самовіддана діяльність фонду врятувала одеську систему охорони здоров’я від колапсу у перші хвилі пандемії.
Тому – рідкісний випадок! — діяльність фонду помічена і державою. Катерина Ножевнікова зараз – Почесний громадянин Одеської області, президент нагородив її Орденом Княгині Ольги, а будь-яка політична партія мріє бачити її у своїх лавах.
Четверте місце — у молодого Благодійного фонду «Курс Одеса». Засновників фонду троє – Віктор Пантюк, власник оптової компанії та офіційний представник низки торгових марок в Україні, Валерій Поволоцький, одеський підприємець та громадський діяч, а також Тетяна Борисова, ассистент продюсера онлайн-курсів. До початку повномасштабного вторгнення вони не знали про існування один одного, але після 24 лютого бажання допомогти захисникам країни звело їх разом у телеграм-каналі «Курс Одеса», результатом чого стали сотні добрих справ.
Засновники підкреслюють, що спершу вони навіть не збиралися офіційно реєструватися — думали, зараз допоможуть, а там і війна вже швидко закінчиться. Але не судилося.
Окремий напрямок їх роботи – це Миколаїв. Спільно із Миколаївською військовою адміністрацією фонд допоміг вивезти з Миколаєва десятки тисяч людей. Крім цього, у зв’язку з катастрофічною ситуацію з пітною водою у місті, туди було передано понад 100 тон води.
Вже за кілька днів після початку російської навали на території автосалону «Platinum avto» був відкритий волонтерський центр, головною метою якого стало надання екстреної та всебічної допомоги у день звернення. Без бюрократичної тяганини, лише на основі листової заяви. Учасники організації збирають продукти харчування, одяг, взуття, для найменших — підгузки, суміші, допомагають переселенцям, вагітним, багатодітним та сім’ям з дітьми-інвалідами.
Члени фонду пишаються тим, що на 1 липня ними було розподілено понад 288 тон гуманітарної допомоги на 20 тисяч людей.
Розпочавши свою діяльність в якості допомоги адвокатам, призваних до лав ЗСУ, центр поступово розширював свою діяльність, надаючи підтримку ветеранам адвокатури, сім’ям з дітьми, внутрішньо переміщеним особам, лікарням та госпіталям, військовим частинам. Центр надає безкоштовну юридичну допомогу, волонтери центру готують їжу для військових, здійснюють вогневу та тактовну підготовку адвокатів, формують та розвозять продуктові набори, медикаменти, надають фінансову допомогу.
Із майже 3500 адвокатів, які мають зареєстроване робоче місце на території Одеської області, 167 активно працюють у центрі та для центру.
Як зазначають самі волонтери-адвокати, вже багато місяців вони живуть та сплять із телефонами в руках і працюють 24/7.
Сьоме місце посів БФ «Мрія вільних людей». Це теж дуже молода організація, яка сформувалася у Суворівському районі Одеси лише після початку вторгнення 24 лютого
У перші дні війни, коли всі перебували в розгубленості та невизначеності, жителі селища Котовського та найближчих районів добровільно зібралися на території ТЦ «Сіті-Центр» та оперативно розпочали підготовку до оборони Одеси. Вони готували «коктейлі Молотова», формували патрулі, боролися з мародерством — несли варту пліч-о-пліч із правоохоронними органами.
Люди почали зносити їм гуманітарну допомогу, яку вони сортували та відправляли нашим бійцям на передову та блокпості.
У результаті все це вилилося у одну з найбільших волонтерських організацій в Одесі, яка налічує близько 130 волонтерів. Усі вони до війни були людьми різних професій: вчителі, філологи, артисти, психологи, бухгалтери, підприємці, будівельники, водії, кіношники… Сьогодні ж всі вони об’єднані спільною метою та роблять одне справу — наближають Україну до Перемоги.
На восьме місце онлайн-користувачі поставили Волонтерський штаб «Одеса як вона є» — організацію, яка виросла з однойменного популярного Телеграм-каналу з понад триста тисячами підписників.
Як розповідає Максим Дібров, керівник штабу, «спочатку були повідомлення у нашому телеграм-каналі від людей, кому потрібна допомога і від тих, хто цю допомогу може надати. Тоді ми зрозуміли, що це саме те, чого зараз не вистачає одеситам. Вже за 5-6 годин зі мною зв’язалися з ВМС України та попросили зібрати питну воду для потерпілих біля військового порту. Лише за перший день Штабу вдалося зібрати 8 тон води, а другого дня, крім води, ми вже збирали гігієнічні засоби та продукти».
Наразі волонтери «Одеса як вона є» допомагають вимушеним переселенцям та біженцям. У Штабі розповідають: обрали цей напрямок, бо за час війни вдалося добре налагодити постачання продуктів, одягу, ліків, гарячих обідів тощо.
Зараз у Штабі працює понад 120 волонтерів, а щодня туди звертаються від 200 до 300 переселенців.
З початку березня цей фонд допомагав у зміцненні блокпостів Одеси, а також з перших днів вторгнення купував продукти першої необхідності, які доставлялися в Одеську та Миколаївську області.
Зараз члени фонду допомагають переселенцям з інших міст із переїздом та житлом; закуповують необхідну амуніцію для ТРО та ЗСУ (все, крім зброї): це каски, захист, сумки, спальники, бронежилети та ін.; рятує життя пораненим, забезпечуючи їх ліками та психологічною підтримкою, щоденно розвозять гуманітарну допомогу у гарячі військові точки Миколаївщини.
Замикає першудесятку найкращих волонтерів і благодійників по версії онлайн-користувачів World Central Kitchen.
Зазначимо, що це не одеська, а Міжнародна гуманітарна організація, яка забезпечує людей безкоштовними гарячими стравами та продуктами під час стихійних лих, епідемій, військових конфліктів. Але ми вирішили додати їх до списку, оскільки з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну організація дуже успішно працює в Одеському регіоні.
World Central Kitchen годує гарячою їжею наших воїнів, медиків, бійців ТРО, рятувальників та простих людей, які потерпіли від війни.
Засновник організації шеф-повар Хосе Андрес особисто відвідує українські міста та роздає харчування. Згодом в Одесі, нарівні з Київом, Львовом, Дніпром та іншими містами було ухвалено рішення виготовляти продуктові набори для людей, які цього потребують.
Другу десятку відкриває благодійний фонд «Безмежні можливості» бізнесмена та мецената Юрія Дегаса. Саме його компанія у червні минулого року відкрила в Одесі сучасний інклюзивний пляж, де вся територія підлаштована до потреб людей з обмеженими фізичними можливостями.
До війни фонд якраз і займався допомогою інвалідам, проте після 24 лютого, як і багато хто, розширив сферу своєї діяльності на переселенців та військовослужбовців.
Крім того, фонд успішно веде Програму гуманітарної допомоги нужденним у місті Миколаєві та області — по перше, тому, що саме Миколаїв зараз захищає весь південь і стримує ворога, а по друге – це рідне місто засновника фонду.
Це організація з давньою історією, і на відміну від перерахованих вище, основними напрямками її роботи є профілактика та надання допомоги та підтримки людям, які живуть із ВІЛ/СНІД та туберкульозом, а також реабілітація дівчат та молодих жінок, які постраждали від різних форм насильства; психологічне та юридичне консультування постраждалих від домашнього насильства. Крім того, організація консультує та проводять зустрічі та семінари щодо запобігання торгівлі людьми, ідентифікації потерпілих та надання допомоги жертвам такої торгівлі.
Під час війни організація продовжує займатись тим самим з поправкою на воєнний час: тим більше, що проблема виросла у декілька раз – число українців, зокрема українських дітей, насильно вивезених в Росію, вже вимірюється десятками тисяч.
На 13-му рядку народного голосування — Благодійний фонд «Карітас Одеса УГКЦ», який був заснований ще у 2005 році та входить в одну з найбільших міжнародних мереж благодійних організацій у Європі та світі.
Мережа «Карітас» має понад 115-річну історію і об’єднує 165 національних організацій з 200 країн світу, незалежно від віросповідання.
Наразі робота фонду в Одесі сфокусована на 4 напрямках: охорона здоров’я; допомога кризовим дітям, молоді та сім’ям; соціальні проблеми міграції; робота із наслідками гуманітарної кризи.
Більше 15 років фонд опікується одинокими людьми похилого віку в програмі “Домашній догляд”, надає підтримку ВІЛ-інфікованим дорослим та дітям. З 2009 року займається протидією торгівлі людьми та реінтеграцією постраждалих від цього злочину. Окрім того, фонд ведемо активну просвітницьку діяльність, що дає змогу не тільки працювати із наслідками, але й попереджати поширення проблем у українському суспільстві.
Як і їх колеги вище, Фонд надає соціальну допомогу жінкам та дітям, постраждалим від сімейного насилля або особам, які опинились у скрутних життєвих обставинах. Зараз, у зв’язку з воєнними діями, фонд також відправляє на фронт гуманітарну допомогу, а головне — надає тимчасовий притулок біженцям з дітьми з окупованих територій і особам, які потерпають від домашнього насильства. Людей розміщають у власному притулку під назвою «Будинок волонтерської допомоги «Стежка додому».
Крім того, організація надає допомогу у вигляді продуктових наборів малозабезпеченим сім’ям-переселенцям, які поселились в сільській місцевості Одеської області, і сім’ям загиблих воїнів.
Наразі під опікою фонду знаходяться 2045 сімей вимушено переселених з територій, де ведуться зараз або велися воєнні дії.
15 місце – у громадської організації «Нове Життя».Християнська місія «Нове Життя» протягом 11 років працює з людьми без певного місця проживання та тими, хто став заручником обставин. Для більшості підопічних притулків місія стала останньою надією на виживання, де вони знайшли дах над головою, їжу, затишок і просто людське ставлення.
В Одесі працює чотири притулки для зруйнованих сімей, інвалідів 1 та 2 категорії та людей похилого віку, залишених напризволяще. Загалом у притулках проживає 187 осіб, 43 з них — інваліди, які потребують постійного догляду.
З початку війни організація відкрила проект «Допомога біженцям у час воєнної агресії» і щотижня вивозила до молдавсько-українського кордону матусь із дітьми та літніх людей. Також з початку війни Місія надає допомогу постраждалим від війни людям у вигляді гуманітарного набору та предметів першої допомоги. Десятки тисяч жителів маленьких містечок по всій країні та найбільш постраждалих міст (Харків, Запоріжжя, Миколаїв) щоденно отримують допомогу.
Волонтери організації допомагають одиноким мамам, багатодітним сім’ям, людям з інвалідністю та переселенцям, яких війна змушує залишити рідну домівку.
З першого дня війни центр вже надав допомогу понад 3600 сім’ям.
Але основний напрямок роботи фонду, як зрозуміло з його назви — це все ж таки діти.
«Ми робимо наголос на дітей, бо вони майбутнє нашої України, тому що дитині не скажеш: «Пробач, йде війна, сьогодні залишайся без вечері», тому що новонародженого не можна нагодувати вареною картоплею, а потрібна спеціальна суміш для годування» — кажуть про свою діяльність волонтери.
Ще в першій день війни 24 лютого його засновник, журналист-розслідувач Григорій Козьма передав для потреб ЗСУ два власних броньованих автомобіля вартістю понад $20 000.
Засновник Фонду декілька років був радником Голови Галацького муніципалітету (Румунія), тому наладив плідну співпрацю з європейскими партнерами. За перші два місяці війни було здійснено майже 10 рейсів до гуманітарних хабів Румунії через переправу Ісакча-Орлівка. Загальний обсяг наданої українцям допомоги у цей період склав понад 100 000 євро.
На даний момент Благодійний фонд «Європейська фундація для України» долучено до реалізації проекту USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI III) для облаштування шелтерів (місць, де тимчасово проживають особи, які внаслідок війни лишилися своїх домівок) у Одеській та Миколаївських областях.
Цей фонд, заснований політиками Михайлом Поживановим та Олегом Радковським, відрізняється від інших тим, що тісно переплетений із партійною структурою ВО «Батьківщина».
Для доставки та координації потоків гуманітарної допомоги з Європи в Одесі був створений Хаб, знайдени складські приміщення. Фонд також має власний вантажний транспорт, необхідний для доставки продукції до Одеси та її розподілу громадами області.
Зараз «Рідний берег» отримує та розвозить в громади Одещини медичне обладнання, препарати та медикаменти, засоби гігієни та продукти харчування.
Також фонд допомагає нашим захисникам у ЗСУ продуктами харчування та вирішують для бійців деякі складні потреби з технічного забезпечення.
Окрім цього, завдяки посольству Франції, фонд отримав фінансування програми із забезпечення людей гарячими обідами. Щодня 1900 жителів Одеси та Одеського району отримують гаряче харчування.
Фундатор орагнізації, підприємець Сергій Шутов, крім основної роботи, до війни займався масовими соціальними заходами для дітей із притулків та незаможних сімей.
Але після початку повномасштабної війни він почав займатися волонтерством та благодійністю вже масштабніше.
За кілька днів він переобладнав власні швейні ательє під роботу з важкою тканиною, і там почали відшивати тактичні аптечки, плитоноски та форму для ЗСУ та тероборони. Наразі, крім допомоги військовим з формою та амуніцією, фонд допомагає пенсіонерам, малозабезпеченим та переселенцям. Здебільшого — це продукти харчування та речі першої необхідності.
Двадцяте місце, згідно з голосуванням онлайн-користувачів, зайняв Фонд підтримки громадян Одеси «Ти – Україна». Діяльність цього фонду розпочалася ще у 1992 року і він став одним з перших, створених в Одесі після здобуття незалежності. У свій час фонд забезпечував безкоштовним дитячим харчуванням школи та дитсадки міста, потім в основному він займався сферою медицини, зараз, під час війни, фонд набув другого дихання, доповнив свою філософію.
Наразі фонд об’єднує різні волонтерські організації в спільний Хаб — сучасний і дуже ефективний механізм допомоги всьому півдню країни.
Одна з «фішок» фонду – це медикаменти, рюкзаки для парамедиків та тактичні аптечки, а також ментальне здоров’я: команда надає психологичну допомогу всім хто того потребує.
Ще на початку війни організація підписала меморандум з маленькими фондами та волонтерськими організаціями, які тільки утворилися – фонд «Ти Україна» взяв їх під свої крильця та допомагає їм гуманітарними вантажами. Таким чином, сітка та географія допомоги стає набагато більшою.
— Вже через чотири дні після початку вторгнення, 28 лютого, з першою хвилею біженців, коли кожна хвилина була на вагу золота, наша сім’я розпочала свою діяльність задля допомоги всім нужденним. А з перших чисел березня був відкритий волонтерський центр на території автосалону Platinum avto.
На мою думку, Перемога можлива лише за повної мобілізації всіх резервів, саме тому ми відкрили свій фронт — фронт боротьби за мир.
Головна мета роботи нашої команди — надання екстреної та всебічної допомоги в день звернення. Без бюрократичної тяганини, лише на основі письмової заяви. Ми збираємо продукти харчування, одяг, взуття, для найменших — підгузки, суміші та багато іншого. З липня допомога надається для переселенців з дітьми до 14 років, вагітним, багатодітним та сім’ям з дітьми-інвалідами, незалежно від місця проживання.
Щоб оцінити масштаб роботи нашого фонду, достатньо лише двох цифр: на 1 липня нами було розподілено більше 288 тон гуманітарної допомоги на 20 тисяч людей! Мабуть, це і є головний критерій для розуміння прозорості та обсягу допомоги.
На сторінках нашого фонду покроково фіксується все — від отримання гуманітарної допомоги, до передачі її людям.
Для волонтера найтяжче — це зробити перший крок. Адже більшість із тих, хто прийшов допомагати в центр — переселенці, що на власному досвіді дізналися, що таке той сумнозвісний «русский мир». Проте в єдності та взаємодопомозі народжується сила, щоб триматися, рухатися далі та перемагати!
Як то кажуть, світ не без добрих людей, і ми переконалися в цьому особисто. Бувають моменти, коли дві руки не впораються, тоді на допомогу приходять руки друзів, і це настільки вагомо і неоціненно, що хочеться поділитись частинкою свого серця.
Ми надзвичайно вдячні за безпрецедентну хвилю підтримки нашої країни, та висловлюємо свою повагу світовим гуманітарним організаціям, що долучилися та надають нам допомогу: Global Empowerment Mission (GEM), Associazione Svitanok, Green Square Capital, World Central Kitchen.
І наостанок — ДЯКУЄМО! Із краплі народжується море, і навіть найменша допомога наближає нашу перемогу!
«ElitExpert» продовжує знайомити вас з благодійними організаціями Одеси та області, що допомагають українцям в цей нелегкий час. Сьогодні нашу увагу привернув Благодійний фонд «Help Odessa». Про роботу та досягнення організації ми поговорили із його засновником Романом Бочкарьовим.
— Коли був заснований ваш фонд?
БФ «Help Odessa» розпочав свою роботу у 2017 році з напрямку допомоги дітям з інтернатів та малозабезпеченим сім’ям. З часом команда фонду побільшала, а тому збільшилися і наші можливості. Ми почали допомагати пенсіонерам та ветеранам, організовувати благодійні концерти та ярмарки, кошти з яких прямували на лікування хворих дітей.
— Що для вас волонтерство та чому ви цим займаєтесь?
Я вважаю, що у кожної людини є душевна потреба допомагати нужденним, і це не про п’ять гривень жебраку на світлофорі. Наприклад, йдеш вулицею і бачиш, що людині стало погано — надаєш їй першу допомогу, і настрій стає кращим від доброї справи. Волонтерство — це як почуття, коли даруєш іншій людині подарунок і кайфуєш від його емоцій. Загалом будь-який волонтер робить добрі справи насамперед для себе, для свого морального задоволення.
Але в волонтерській діяльності не завжди виходить все гладко. Запитів дуже багато і не завжди виходить задовольнити усіх. До прикладу, під час карантину ми розвозили продуктові набори по заздалегідь складеним спискам та адресам, та коли приїжджали на місце, багато сусідів висловлювали невдоволення — чому їм теж не привезли допомогу, але це життя, і завжди можна знайти вихід з ситуації.
— Що, на вашу думку, важливо знати про благодійні організації?
В першу чергу потрібно переконатися, що організація офіційно зареєстрована та працює відкрито і ви можете їй допомогти не тільки донатами, а й особисто прийняти участь у заходах. Шахраї ж можуть збирати кошти на «ліву» картку, використовуючи назву та бренди, які на слуху, тому потрібно буди уважними та завжди перевіряти інформацію.
Допомогти фонду: ROMAN VALERIYOVICH, UA853052990000026040034905286, ROMAN VALERIYOVICH, UA583052990000026007024916767
Анна Єрмакова – керівник Благодійного руху «Ти Україна». До війни вона працювала маркетологом та вела масштабні проекти в Одесі та Києві, а зараз об’єднує різні волонтерські організації в спільний Хаб — сучасний і дуже ефективний механізм допомоги всьому півдню країни.
— Розкажіть, як ви стали волонтером?
— Я не зовсім впевнена, що це називається просто волонтерством, мені здається, це набагато більше. Ми займаємося комунікацією, налагодженням зв’язків нашого хаба з європейськими партнерами, з невеликими фондами, що утворились у хабі. Загалом намагаюся бути максимально корисною та паралельно керувати цим чудовим хабом.
— Який напрямок допомоги обрав ваш фонд і чому?
Напрями допомоги абсолютно різні, починаючи від роботи з переселенцями, закінчуючи людьми, які потрапили в складні життєві обставини через війну.
Забезпечуємо продуктами переселенців, намагаємось допомогти нашим аграріям, зберігати робочі місця та сплачувати податки, щоб державі було чим поповнювати бюджет.
Зазначу, що наш напрямок – гуманітарний, а не військовий, тому що у нас в основному працюють дівчата, ми не розуміємось на пістолетах, автоматах, тепловізорах… Тому у нас гуманітарна сфера – це продукти харчування, у тому числі, звичайно і для військових – ми допомагаємо польовим кухням, забезпечуємо сухпайками.
Ще одна з наших «фішок» – це медикаменти, ми збираємо рюкзаки для парамедиків та тактичні аптечки, бо в нашій команді є медики. Також ми займаємось ментальним здоров’єм. У нашій команді є психолог, ми проводимо тренінги, проводимо адаптацію людей, які постраждали від війни — у тому числі вагітних та мам з інклюзивними дітьми.
— Коли розпочала роботу ваша організація?
— Діяльність організації розпочалася ще у 1992 року. Цей фонд був одним з перших, який був створений в Одесі після здобуття незалежності. У свій час фонд забезпечував безкоштовним дитячим харчуванням школи та дитсадки міста, потім в основному він займався сферою медицини, зараз, під час війни, фонд набув другого дихання, доповнив свою філософію.
— Що виявилося для вас найскладнішим у цій роботі?
— Для мене найскладніше – неможливість зробити багато процесів одночасно. Важко дається і делегування повноважень. Але зараз у фонді зібралася найкраща команда, я їм повністю довіряю і тому зараз складності більш технічні, ніж моральні. Йдеться про те, що все важче стає добувати донати та гуманітарну допомогу з-за кордону, люди втомлюються допомагати. Тому наприклад, мої останні два тижні пройшли в поїздках п’ятьма країнами Європи, щоб особисто познайомитися з партнерами, відкривати нові філії, щоб налагодити довіру. Щоб партнери розуміли, чим наш фонд відрізняється від інших, чому нам можна довіряти, тому що ми показуємо реальну роботу, а не просто розповідаємо, як все чудово.
— Є думка, що у волонтерському середовищі існують підкилимні ігри, конкуренція та інтриги. Як ви виходите з цієї ситуації, якщо стикаєтесь із подібним?
— Звичайно, конкуренція є завжди і не завжди вона коректна. Буває, до нас приходять люди, яким в інших фондах розповідають про нас неприємні речі, але познайомившись із нами та нашою роботою ближче, змінюють свою думку. А деякі фонди розсилають листи до всіх організацій, які допомагають Україні, де пишуть, що саме їхній фонд найкращий, а інші — крадуть. При цьому навіть іноді прикріплюють посилання на якісь скандальні статті з інтернету.
До речі, це не завжди неправда, але всеж таки я вважаю неправильним публічно вивертати брудну білизну інших фондів. Ми відповідаємо за себе, за те, щоб наш фонд з кожним днем ставав кращим.
Крім цього, ми маємо меморандум, який ми підписали на початку війни з маленькими фондами та волонтерськими організаціями, які тільки утворилися – ми взяли їх під свої крильця та допомагаємо їм. Коли до нас заходять гуманітарні вантажі, а при цьому є маленькі фонди, які мають багато заявок, але нічого дати людям не можуть, ми завжди допомагаємо. Це можна подивитися за нашими актами прийому-передачі. Таким чином, сітка та географія допомоги стає набагато більшою.
— Як потенційному дарувальнику перевірити, що фонд чи волонтерська організація «чисті»? Що важливо знати про благодійні організації, щоб не перераховувати гроші шахраям?
— Це дуже просто. Є єдиний держреєстр, де можна знайти всі дані: яка форма організації, чи сплачує фонд податки, чи він є неприбутковою організацією… Адже насправді можна склепати сайт за два дні та розписати там, що у вас найкращий у світі фонд, намалювати собі будь-які цифри. Але за цим нічого не стоїть.
Є акти приймання-передачи, є бухгалтерія, можна попросити інформацію про баланс фонду: що було прийнято, що було передано і кому.
— Якби ви мали можливість звернутися до кожного потенційного дарувальника та благодійника персонально, що найголовніше ви б йому зараз сказали?
— Допомагати важливо. Дуже важливо відчувати відповідальність за події, що відбуваються у світі, навіть якщо це відбувається не у твоїй країні. Завжди треба залишатися людиною. Ми будемо раді, якщо душевних та співчутливих людей на землі буде більше.
— У перші дні війни, коли всі перебували в розгубленості та невизначеності, жителі Суворівського та найближчих районів добровільно зібралися на території ТЦ «Сіті-Центр» та оперативно розпочали підготовку до оборони Одеси. З палками, ножами і навіть вилками ми крутили цілодобово «бандеро-смузі». Готові були власне авто зарядити сумішшю та розтрощити колону техніки окупантів. З кожним днем наш колектив збільшувався і ми почали працювати над безпекою нашого району.
Ми сформували патрулі, боролися з мародерством, знімали мітки — несли варту пліч-о-пліч з правоохоронними органами.
Люди почали нам зносити гуманітарну допомогу, ми її сортували і відправляли нашим бійцям на передову та блокпости. Також, налаштували постачання готової їжі та медикаментів.
Та були і негаразди — в перші тижні війни під виглядом волонтерства діяли й шахраї. 28 лютого нашій організації дозволили працювати в приміщенні Будинку дитячої творчості, але згодом до нас прийшли «добродії» під виглядом волонтерів та добровольців, які зі зброєю нас вигнали, спробували відібрати майно та зайняли приміщення. «Хоробрі» хлопці навіть дозволили собі вдарити дівчат зброєю. З часом, все стало на свої місця, як і мало бути, «добродії» отримали по заслугам та покинули нашу організацію, бо не змогли нажитись. Залишилися тільки принципові та віддані люди.
Попри всі залякування, втрати місця дислокації та зібраних і виготовлених волонтерами речей, ми переорганізувались. Наш центр все ж таки знайшов свій притулок і відтоді ми усією командою, як одна велика родина, допомагаємо усім постраждалим та нашим військовим.
Сьогодні ми одна з найбільших волонтерських організацій в Одесі – «Мрія Вільних Людей».
Хто ваша команда?
Назву нашої організації ми придумали колективно. Спочатку ми називались «Вільні люди», коли ще працювали в Сіті Центрі. А потім, коли росіяни знищили нашу «Мрію» — найбільший український літак, ми вирішили увіковічити його в нашій назві, як символ нашої незламності. Ось так і виникла «Мрія Вільних Людей».
Наша команда налічує близько 130 волонтерів. До війни ми всі були різних професій: вчителі, філологи, артисти, психологи, бухгалтери, підприємці, будівельники, водії, кіношники… Сьогодні ми об’єднані спільною метою, ми всі робимо одну справу — наближаємо нашу Україну до Перемоги щодня.
Чим займається ваша організація сьогодні?
Сьогодні ми працюємо по багатьох напрямках:
Найперший – це координація внутрішньо-переміщених осіб. Ми отримуємо дані про людей, яким потрібна допомога. Евакуюємо та/або координуємо людей, які переїжджають із місць, де йдуть бойові дії. Людей, які планують бути в Одесі проїздом, ми годуємо, даємо необхідний одяг, надаємо психологічну підтримку. Допомагаємо із трансфером до кордону.
Другий — їжа. Кухня, де ми приймаємо, сортуємо та видаємо гуманітарну допомогу — щодня ми годуємо близько 150 сімей гарячими обідами та видаємо до 20 продуктових наборів переселенцям.
Також, годуємо чотирилапих друзів які зіткнулися з наслідками війни та залишились без господарів. Підтримуємо місцеві притулки тварин.
Третій напрямок — відділ медицини, де проводиться прийом медикаментів, їх сортування, внесення в бази даних та видача нужденним. Медикаменти ми отримуємо від українських волонтерів та з-за кордону.
Четверте — відділ прийому, сортування та видачі речей переселенцям. Завдяки небайдужим людям ми маємо можливість забезпечувати необхідними речами цілі сім’ї, що вимушено покинули свої будинки.
П’ятий — курси тактичної медицини та заняття з надання першої медичної допомоги постраждалим від військових дій, способи захисту від хімічної загрози та основи поведінки під час евакуації з гарячих точок.
Шостий напрямок — відділ психологічної допомоги, де формується штат психологів для роботи в режимі офлайн з дітьми та дорослими, переселенцями, які постраждали від військових дій. Ми намагаємось надати психологічну підтримку кожному, кому вона потрібна.
Допомога Збройним Силам України
Ми створили відділ плетіння маскувальних сіток для наших захисників. Зібрали та відправили на передову 28,5 тон продуктів. Також допомагаємо із захисною амуніцією, біноклями, дронами, тактичною формою й взуттям. Щодня нашим воїнам необхідна допомога і в наших пріоритетах зробити все, щоб вони мали все необхідне.
Проблеми волонтерства
Напевно, найголовніша проблема — розслаблення суспільства. Особливо в містах, де немає активних бойових дій і постійних ракетних обстрілів. Люди починають трохи забувати про війну в країні або ж просто ніби не хочуть помічати цього. Через це набагато менше стає донатів та допомоги. Але всіх можна зрозуміти. Люди просто втомлюються, навіть якщо здається, що нічого не роблять. Жити в країні, де йде війна — складно, де б ти не перебував.
Ще одна проблема, напевно найбільша з усіх, це люди. Люди, які думають, що волонтери всім щось винні. Люди, які замість «будь ласка» скажуть «це ваш обов’язок». Замість «дякую за допомогу» — «речі якісь не дуже у вас, можна щось інше?», «а чому йому ви поклали сіль, а мені ні?», «а що це у вас там лежить?», «а подушки і речі у вас що б/у!?». Тому іноді комусь легше звинувачувати волонтерів в шахрайстві, безпідставному. Це теж така — ще одна, не дуже приємна, тема.
Та загалом, таких людей не багато, але їх достатньо аби іноді зіпсувати настрій волонтеру, якому ще цілий день працювати для таких самих людей, як він, безкоштовно.
Взаємодія з іншими організаціями
Ми співпрацюємо з компаніями світового рівня такими як: World Central Kitchen та Мальтійська служба. Також нам допомагали активісти з Литви.
Зпочатку війни ми співпрацювали вже з трьома одеськими кафе, які нам готують їжу для переселенців.
Звісно, не забуваємо і про чотирилапих друзів! Небайдужі одесити спонсорують закупівлю корму. За це окрема подяка Олені, Денису, Олі, Андрію та притулку «Люблячі Серця».
Деякі люди та компанії, що не завжди хочуть, щоб про них говорили, допомагають нам у зборі коштів на закупівлю захисної амуніції та матеріалів для виготовлення маскувальних сіток.
В інформаційному просторі нас також підтримують. Контент, який робить наша організація, був на каналі у Братчука, а телеканали «Інтер», «Суспільне», «5 канал» та інші знімали сюжети про наші активності. Також про нас говорить німецький «DW»!
Звідки берете засоби, щоб допомагати?
В нас немає фінансування. Вся допомога — це власна ініціатива небайдужих українців, а також співпраці з іншими організаціями.
Для залучення коштів ми організовуємо благодійні концерти, виставки картин. Також даруємо репліки картин творчої родини Кравченко, відправлених Борису Джонсону спільно з нашою громадською організацією, за донат більше 500 гривень. Відкриваємо збори в наших соцмережах та на нашому сайті. Незабаром плануємо провести благодійну ярмарку та фестиваль. Щодо провізії: її зібрати нам допомагають наші партнери.
Плани на майбутнє
Самий важливий для нас напрямок — це допомога військовим, тож плануємо залучати більше коштів на покупку амуніції. На сьогодні вже розпочали проект «Перетворюємо сміття на допомогу», в рамках якого збираємо макулатуру, пластик, поліетилен, ж/б пляшки та відправляємо на переробку. Всі виручені кошти підуть на закупівлю необхідної зброї на передову та на закупівлю самого необхідного для переселенців.
Хочемо відновити нашу традиційну ходу з прапором України в Одесі, плануємо це зробити на День прапора, 23 серпня.
Ще один проект разом з платформою «Моя Одеса» — збір коштів на ткацький станок для виготовлення основи для плетіння маскувальних сіток.
І на останок. Українці — це неймовірні люди, якими захоплюється та дивується весь світ. Ми хочемо підтримати кожного, хто протистоїть російській навалі, ми пишаємося, що живемо в одній країні з героями. Слава Україні, Слава Героям, ми неодмінно переможемо!
Сьогоднішній наш гість — Сергій Шутов, фундатор благодійного фонду «Шляхетна справа» та підприємець. До війни він займався масовими соціальними заходами для дітей із притулків та незаможних сімей.
«Ми намагалися зробити їхнє дитинство щасливішим, і нам це вдавалося», каже Сергій. Але після початку повномасштабної війни він не залишився осторонь бід, що обрушилися на українців, і дуже успішно почав займатися волонтерством та благодійністю.
ПРО ПЕРШІ КРОКИ У ВОЛОНТЕРСТВІ
Для мене все почалося, коли 24 лютого я їхав до Києва по роботі і біля Умані прилетіла ракета. Було дуже страшно, і тоді я поставив питання — що я можу зробити в такій ситуації, кому і чим допомогти і як бути корисним для своєї країни?
Насамперед постало питання допомоги з обмундируванням для солдатів. Багатьох знайомих у терміновому порядку закликали до ЗСУ, і від них мені почали надходити прохання допомогти з формою, бронежилетами – бо у мирному житті я займався швейним виробництвом. За кілька днів ми переобладнали всі наші ательє під роботу з важкою тканиною та почали відшивати тактичні аптечки, плитоноски та форму. Так ми забезпечили необхідним усіх знайомих та друзів у ЗСУ, далі почали допомагати територіальній обороні міста тощо. Так розпочалася моя волонтерська діяльність.
ПРО СВОЮ КОМАНДУ
Моя команда — це абсолютно різнопланові люди, юристи, адвокати, дизайнери, підприємці, викладачі, менеджери. Це всі друзі та знайомі, яких об’єднала одна спільна мета – робити те,що вміємо, для допомоги країні та нашої Перемоги. Так виник наш благодійний фонд «Шляхетна справа».
ПРО НАПРЯМКИ РАБОТИ ФОНДУ
За ці місяці ми розширилися, оскільки люди звертаються за різною допомогою. І якщо на початку ми допомагали військовим з формою та амуніцією, то сьогодні допомагаємо пенсіонерам, малозабезпеченим та переселенцям. Здебільшого — це продукти харчування та речі першої необхідності.
Важливе питання – кошти для роботи фонду, які потрібні завжди та важлива кожна копійка. Це і особисті заощадження, і допомога від знайомих із усього світу. Крім того, нам допомагають гуманітарними вантажами іноземні організації та фонди, це в основному продукти харчування, медикаменти та засоби гігієни.
ПРО СКЛАДНОЩІ ВОЛОНТЕРСТВА
Для мене найскладніше прокидатися з думкою, що люди потребують твоєї допомоги, а в тебе не завжди є можливість їм допомогти. Але ми шукаємо будь-які шляхи, щоб допомогти людям з їх проблемами. Війна нас згуртувала і показала, що в Україні багато добрих людей.
ЯК НЕ ПОМИЛИТИСЯ З ВИБОРОМ ФОНДУ
Перше, що потрібно зробити, поставити запитання — яка організація не на словах, а насправді реально допомагає людям. Друге – перевірити її документацію та третє – прийти в офіс до них та особисто подивитися на роботу, познайомитись та поспілкуватися з людьми з цієї організації та знайти тих людей, яким вона дійсно допомогла.
ЯК СТАТИ ВОЛОНТЕРОМ
Щодо волонтерської діяльності — це насамперед особистий виклик для людини. Чи готовий ти жертвувати заради іншої людини своїм часом, своїми особистими чи сімейними ресурсами? Це головне питання, і якщо людина собі відповідає, що готова, то нехай пробує, нехай займається.
ВЗАЄМОДІЯ З ПАРТНЕРАМИ
Ми співпрацюємо з багатьма фондами з різних напрямків. Насамперед це «Одеса Незламна» Михайла Сосновських, «Добрий Самарянин», «Ти — Україна» та багатьма іншими. Головне, що всі люди та організації з ким ми працюємо, налаштовані на конструктив та єдиний результат, та докладають усіх можливих зусиль для нашої спільної Перемоги.
МИ ПЕРЕМОЖЕМО!
Кожна ваша пожертва, щире бажання допомогти іншій людині – дитині, яка залишилася без батьків, самотній мамі з дітьми, пенсіонеру – дуже важлива сьогодні, важлива для кожної людини. Будь-яка допомога нашим військовим – бронежилети, каски, обладнання тощо. зберігає їм життя, підтримує моральний дух та наближає нас до Перемоги. Ми разом, ми сильні та ми переможемо!
Допомогти Фонду: https://send.monobank.ua/jar/9CSTAL3cnw
Адрес: ул. Пастера, 52, офис 101, cfnoblecause@gmail.com, +380(97)7150670
Сьогодні «ElitExpert» спілкується з одним з його засновників, доктором технічних наук та професором Михайлом Поживановим. Досвідчений управлінець, свого часу він працював мером Маріуполя, заступником голови КМДА, заступником міністра економіки та народним депутатом України чотирьох скликань, а зараз очолює Одеську міську парторганізацію ВО «Батьківщина».
Михайло Поживанов розповів, як вибудувана структура Фонду, з якими проблемами доводиться стикатися у щоденній роботі, поділився важливими планами на майбутнєі нагадав про те, що головна цінність благодійної організації — це люди, які в ній працюють.
— У перші місяці війни ми допомагали жителям Маріуполя із забезпеченням та з евакуацією сімей. Свого часу я був головою цього міста, тож у Маріуполі маю багато друзів та знайомих. Людям потрібна була допомога, і доки це було можливо, ми працювали там.
Приблизно з травня, коли Маріуполь, на превеликий жаль, був знищений, ми почали активно працювати по лінії гуманітарної допомоги. В цей же час я був обраний головою Одеської міської партійної організації ВО «Батьківщина» і разом з командою та партійцями ми почали працювати в Одесі та області.
Перше, з чим ми зіткнулися – питання логістики, оскільки основна гуманітарна допомога проходила поза Одеським регіоном. У нас на той момент не було єдиного центру – хаба для доставки та координації потоків гуманітарки. Більшість постачань йшла з Румунії, Вінницької та Львівської областей, але головна проблема була в тому, що всі ці поставки йшли не централізовано – кожен фонд чи організація домовлялися лише за себе і доставляли одну-дві машини. Не було відпрацьовано питання логістики та комунікації на рівні області.
Проаналізувавши ситуацію, ми вирішили працювати через нашу партійну структуру. Адже за багато років «Батьківщина» розрослася практично до кожного села. В кожній громаді у нас є депутати та члени партії, з якими ми завжди на зв’язку. На базі цього я запропонував об’єднати зусилля для спільної та більш ефективної роботи, адже багато наших депутатів та голів громад мали свої контакти з різними фондами. Разом із головою Одеської обласної організації партії Олегом Радковським ми створили в Одесі Хаб, знайшли складські приміщення. Потім я зміг виділити вантажний транспорт, який був необхідним для доставки продукції до Одеси та її розподілу громадами області.
Таким чином, з кінця травня у нас вже була налагоджена робота в регіоні. Ми отримували та розвозили в громади медичне обладнання, препарати та медикаменти, засоби гігієни та продукти харчування. Працюючи з ОТГ через наших депутатів чи голів громад, ми розуміємо потреби, кількість переселенців: тому допомогу отримують саме ті люди, які її потребують. Окрім переселенців, ми допомагаємо і малозабезпеченим, багатодітним сім’ям та одиноким пенсіонерам. Завдяки посольству Франції наш фонд отримав фінансування програми із забезпечення людей гарячими обідами. Щодня 1900 жителів Одеси та Одеського району отримують гаряче харчування.
Наприкінці червня я був у Словаччині, Чехії, Угорщині, Австрії та Словенії. Зустрічався з прем’єр-міністром Словенії Янезом Яншею, з керівниками великих організацій, торговельно-промислових палат та фондів, які беруть активну участь у благодійній допомозі Україні. Це дозволило розширити спектр співробітництва не лише у гуманітарній сфері, а й у інших напрямах.
Одним із результатів поїздки стала наша зустріч в Одеській мерії із заступником міського голови Сергієм Тетюхіним та представником угорсько-американської компанії ContiNest Крістіаном Даллосом (Krisztian Dallos). Ця компанія займається виробництвом модульних контейнерів для житла, що швидко збираються, медичних госпіталів і військової інфраструктури.
Мерія проявила інтерес, і вже опрацьовується питання майданчика під таке житло для розміщення переселенців, які знаходяться в Одесі та мають спеціальності, необхідні для роботи в інфраструктурі міста. Наступного тижня ми запланували зустріч з цією компанією в Угорщині, де ознайомимося з їх виробництвом, технічними характеристиками модульних будинків та обговоримо обсяги, які вони зможуть нам поставити найближчим часом. Окрім Одеси, ми також працюємо з громадами з цього питання, особливо на півночі області, де також розміщено багато переселенців.
ОКРЕМИЙ НАПРЯМОК ДОПОМОГИ — ЗСУ
Ми також допомагаємо нашим захисникам у ЗСУ технікою, продуктами харчування. У військових бувають і складніші потреби з технічного забезпечення, але намагаємося і їх вирішити. По одному з таких питань ми нещодавно відвідали одеське підприємство, яке виготовляє акустичні модератори — тобто «глушники». Допомогли їм з орендою та комунальними платежами, оскільки безперебійна робота таких стратегічних у воєнний час підприємств зараз є вкрай важливою. Вони виробляють глушники на два види калібрів, наші та натовські, які дозволяють повністю приховати снайпера від виявлення при виконанні бойових завдань.
ПІДГОТОВКА ДО ЗИМИ
Паралельно ми опрацьовуємо підготовку до опалювального сезону, оскільки очевидно, що він буде непростим. Ми вже звернулися до наших партнерів за генераторами, обладнанням та паливом. Маючи досвід роботи Маріупольським міським головою та заступником мера Києва, я реально розумію всі проблеми роботи міської інфраструктури: нинішній опалювальний сезон стане дуже важким і людям потрібна буде допомога. Якщо в сільській місцевості можливий перехід на дров’яне опалення, пелети та інші види альтернативного палива, то в містах потрібно перестрахуватися і бути готовими до всього, оскільки в умовах війни газо- та електропостачання дуже вразливе до обстрілів або ракетних ударів. А від нашого ворога можна чекати чого завгодно. Вони можуть розбомбити будь-яку ТЕЦ і цілі міста можуть повторити трагедію Алчевська, тому ми маємо бути готовими до всього.
Відзначу ще раз важливість та ефективність нашої партійної структури «Батьківщини». Спілкуючись з багатьма людьми не лише на Одещині, а й в інших областях, я бачу, що у багатьох виникають проблеми та складнощі при вибудовуванні будь-якої структури, як для роботи з гуманітаркою, так і з переселенцями, тим більше, коли обмежені часові рамки. У нашому випадку партія в цьому дуже допомагає, і якщо бути чесним, то окрім «Батьківщини» більше ніхто такої структури на сьогодні не має. Хтось робив структуру за рахунок адмінресурсу, і при зміні влади вона розвалювалась, а хтось — просто на папері. У нас же інакше: це просто люди, депутати і тобі завжди є комусь подзвонити, в будь-яку ОТГ області чи регіон України – і тобі завжди допоможуть з будь-якого питання. У фонді «Рідний Берег» на сьогоднішній день, окрім партійців, багато одеситів, багато маріупольчан, хлопці з Мелітополя, Бердянська, Херсонської області. Вони всі працюють із нами. Один із керівників нашого фонду – Станіслав Трошин із херсонської «Батьківщини».
ФІНАНСУВАННЯ ФОНДУ
Донати, особисті заощадження, кошти з моєї виставки картин – все йде у фонд. Нещодавно, разом із Національною спілкою художників України ми провели величезну виставку пам’яті Маріуполя, і зараз вона їде до Берліну, потім до Нью-Йорка, де пройде аукціон. І всі художники погодилися, щоб кошти від продажу картин пішли до гуманітарних фондів, і наш у тому числі.
Довідка:
Засновниками Благодійного фонду «Рідний Берег» є Михайло Поживанов – доктор технічних наук, професор, народний депутат України 4-х скликань, який очолює партійну організацію ВО «Батьківщина» в Одесі, та Олег Радковський – кандидат технічних наук, народний депутат України 2-х скликань, голова партійної організації ВО «Батьківщина» в Одеській області. Перший заступник голови Одеської облради.
Якщо ви хочете приєднатися та допомогти Благодійному Фонду «Рідний берег» — звертайтесь до офісу Одеської обласної організації партії «Батьківщина» по вул. Преображенській, 45.
ElitExpert продовжує серію публікацій про гуманітарні та волонтерські організації Одеської області. Сьогодні ми розповідаємо про Благодійний фонд «Land of Mеrcy — Земля милосердя», а наш співрозмовник — засновник фонду Олександр Козаренко.
Він розповідає про основні напрямки і діяльність цього Фонду, який гідно проявив себе ще у часи перших хвиль коронавірусу, а зараз допомогає тисячам одеситів, миколаївців, людям, що стали вимушеними переселенцями та навіть мешканцям тимчасово окупованих територій.
ПРО МІСІЮ ФОНДА
Волонтерство сьогодні — це наш фронт, де ми завдяки нашій діяльності наближаємо перемогу. Зараз наша основна діяльність — допомога людям, які змушені були виїхати зі своїх домівок та тимчасово перебувають в Одесі.
Нещодавно ми відкрили штаб, куди кожного дня люди звертаються по допомогу. Також ми їздимо з гуманітарною допомогою до Миколаєва, Харкова, передаємо продукти на тимчасово окуповану територію Херсона. Забезпечуємо військових капеланів, які доставляють гуманітарну допомогу до селищ Миколаєвщини, щойно звільнених від окупантів.
ПРО РОБОТУ У ВОЄННИЙ ЧАС
Наш фонд був створений ще під час першої пандемії, тоді ми допомагали тим, хто того потребує в Одесі, роздавали продуктові пакети. Коли почалася війна, ми вирішили також допомагати людям, що потерпіли від бойових дій, переселенцям та людям з обмеженими здібностями. Шили й форму для бійців. Коли в Миколаєві було порушено водопостачання, ми оголосили збір. Завдяки небайдужим одеситам за весь час ми зібрали та відправили мешканцям міста 300 тон питної води.
Робота з великою кількістю людей, які втекли від війни – це колосальне психологічне навантаження. Важливо завжди перебувати в хорошому настрої, викликати у людей довіру, і бажання знову звернутися за допомогою. Людський фактор ніхто не скасовував, людей багато і кожен зі своєю історією. Потрібно бути терплячим до всіх. А складнощів як таких ще не було. Налагоджена логістика та злагоджена робота команди завжди дають потрібний результат.
ПРО КОНКУРЕНЦІЮ
Ми не стикалися із конкуренцією у волотерському чи благодійному середовищу. У кожного фонду свій сегмент діяльності; кожен надає ту допомогу, на яку вистачає ресурсів та сил. А брати участь у місцевих війнах у такий час, як мінімум, нерозумно. Ми миролюбна неконфліктна організація.
ПРО ПАРТНЕРІВ
Наш головний партнер – World Central Kitchen, — організація, яка надає продуктові пакети, які потім ми видаємо переселенцям. Volunteers_911 – це волонтери, через яких ми отримуємо цю допомогу. Також ми співпрацювали зі штабом БФ «Курс Одеса», на базі їхнього штабу робили роздачу допомоги, а також відправляли тони води питної води на Миколаїв. Є ще багато фондів, через які ми передаємо допомогу в інші міста. Величезна всім подяка за співпрацю та за ту величезну роботу, яку ми всі разом виконуємо.
ПРО ДОВІРУ
Наша організація офіційно зареєстрована. Вся діяльність фонду транслюється в соціальних мережах. Також кожен волонтер в штабі має посвідчення. І кожен виданий нами продуктовий набір вноситься в загальну базу. Тож все легально та «чисто».
Кожному потенційному дарувальнику та благодійнику хочемо сказати, що допомагати — легко! Зараз ми всі виборюємо нашу перемогу, кожен на своєму фронті. Всі організації виконують свою роботу за рахунок благодійних внесків.
Тож, якщо хтось хоче зробити добру справу – ми будемо вдячні будь якому внеску на наш рахунок
iban UA693052990000026008044905713 код отримувача 43738585
Russian
English
Ukrainian