Громадська організація «Moto Health»: роби те, що можеш робити
ElitExpert продовжує серію публікацій про гуманітарні та волонтерські організації Одеської області. Сьогодні у нашій увазі — громадська організація «Moto Health» та один із її керівників.
Це саме той одессит, що змінив своє ім’я та прізвисько на Дарт Вейдер і балотувався на виборах Одеського міського голови та виборах Президента України.
— Як з’явилася на світ громадська організація “Moto Health”?
«Moto Health» з’явився 15 квітня 2020 року у середовищі мотоциклістів. Усі учасники – мотоциклісти. Деякі теж керують машинами, автобусами і на велосипедах їздять, але всі без винятку мотоциклісти.
Якщо хтось потрапляв у ДТП, зрозуміло, що у нас був мотоциклетний чат, в якому ця інформація з’являлася, і всі бажаючі їхали на місце ДТП для того, щоб відстояти того несчастного мотоцикліста, який не може сам собі надати допомогу. Конфлікти були різні — навіть мотоцикліста могли бити і ми виїжджали для того, щоби підтримати його. А потім це все перетворили на організацію.
Коли на очах ставалася та чи інша аварія, ми бачили статистику та намагалися допомогти. Тобто оголошувався збір грошей на допомогу потерпілому: хто чим міг, тим і допомагав. Внаслідок цього певна група осіб зібралася і вирішила створити організацію. Так і з’явився «Moto Hels». Мотоциклісти-парамедики нашої організації раніше перебували в інших організаціях із подібним досвідом у наданні першої домедичної допомоги. У нас одразу з’явився такий кістяк професіоналів у своїй справі.
Наразі «Moto Hels» нараховує 33 оператори допомоги.
— Яке напрямок вибрала «Moto Hels»?
Організація «Moto Health» займається наданням долікарської медичної допомоги, тобто до приїзду карети швидкої допомоги. Водії, фельдшери, лікарі – нас уже всі знають у лікарнях, каретах швидкої допомоги, також у поліції. Ми співпрацюємо та допомагаємо один з одним і у нас це добре виходить.
Ми рятуємо людину, якщо є потреба. Так як ми можемо доїхати протягом 5-7 хвилин до будь-якої точки міста, оскільки наші оператори перебувають у всіх районах міста, то ми приїжджаємо швидше, ніж карета швидкої допомоги. Часом, коли, наприклад, у людини відкритий перелом, а якщо їх кілька і потерпілих може бути більше, і протягом 3 хвилин не зупинити притулок, що потерпів на 100% загине.
Добре було б привчити автомобілістів, що коли ми на дорозі — ми є парамедиками, то ми їдемо, сигналимо, намагаємося дати зрозуміти, що ми поспішаємо на ДТП. Деякі автолюбителі нас знають та пропускають, але так, на жаль, не завжди.
У нас є аптечки, які ми купували за свої кошти, весь вміст аптечки теж за свої гроші купили. Нам ніхто нічого не дарував.
— Як улаштована ваша робота?
У нас є два чати. Перший називається «ДТП». У випадку, якщо якийсь водій чи просто перехожий, побачивши, що трапилося ДТП, вони можуть зателефонувати на гарячу лінію нашої організації «Moto Health» за номером — 096-054-34-34 та повідомити про ДТП. Наш оператор приймає інформацію та виставляє її в чат з ДТП. Той, хто ближче знаходиться, пише годину прибуття, наприклад, 7 хвилин. Тобто протягом семи хвилин він буде вже на місці.
Таким чином ми виїжджаємо на ДТП та дізнаємось подробиці на місці. Після цього ми надаємо медичну допомогу. Якщо є необхідність — юридичну підтримку, наприклад, як поводитися у ДТП зі страховою компанією, з потерпілим, з винуватцем ДТП, зі співробітниками поліції тощо.
Ми допомагаємо співробітникам поліції у складанні схеми ДТП. Ми чітко знаємо, що робити, вони чітко знають, що ми вміємо робити і тому нам це довіряють.
Також ми супроводжуємо мототехніку до штрафмайданчика або до місця його дислокації. Також, наприклад, у нас один їде на ДТП, а другий — до лікарні та супроводжує потерпілого вже біля самої лікарні.
Ми маємо якийсь бюджет. Ми можемо його потратити і якщо є можливість у потерпілого повернути ці гроші, він їх повертає на нашу картку «Moto Hels». Якщо не може – значить не може. У нас все під звітність відбувається. Чеки ми надаємо.
Щонайменше 3 години своєї години оператор витрачає на одну ДТП. У кожного з нас є робота, сім’ї, але часто ми все це залишаємо та виїжджаємо, щоб надати допомогу.
Наше головне завдання — залучити громадськість, бо саме від неї ми можемо отримати інформацію про те, де сталася ДТП, щоб швидко приїхати на місце та надати першу долікарську допомогу.
— Чи вплинула війна в Україні на вашу діяльність? Яким чином?
Деяка група операторів ухвалила рішення змінити напрямок своєї допомоги, але залишитися в організації. Так організація почала працювати із ЗСУ та теробороною. Наприклад, у Миколаїв у нас були дуже часті поїздки. Ми навіть воду возили, оголошували збори. Допомагали як могли.
Однозначно у нас організація змінилася 50/50. Повинні були залишитися оператори, які контролювали б ДТП у місті. Ми намагаємося осягати та покривати всю карту міста, у зв’язку з нашою діяльністю, а також допомагати ЗСУ. Тим більше, що ми взяли під своє крило миколаївський напрямок. Також до нас зверталися військові частини та просили привезти медикаменти, термобілізну, взуття тощо. Ми поверталися до Одеси, оголошували збір коштів та відвозили військовим.
Наша організація швидко включилася в процес після початку війни. Я сам уже 25 лютого займався перевезенням жінок із дітьми на Паланку – там, де був просто кошмар. Пробки були жахливі. Також ми допомагали прикордонникам. Вони там працювали 10 днів без зміни. Я доставляв їм якісь медикаменти та засоби гігієни. Мій лозунг на той момент був, в принципі, як і зараз — роби те, що можеш робити.
Також ми проводимо тренінги для ЗСУ, тероборони та всім охочим. Нам це нескладно. Ми купили манекені за свої гроші та інше обладнання. У нас є кваліфіковані фахівці, які показують, як правильно надавати долікарську допомогу. Це теж одне із наших напрямків.
Також ми є організаторами акції “День донора”. Усі наші оператори приїжджають і, наскільки можна, здають дах. І ми прилучаємо до цього громадськість.
І ще один із напрямків – ми займаємося перевезенням крові. Це може бути з Миколаєва чи Біляївки. Якщо потрібна кров чи плазма, наш оператор сідає на мотоцикл, отримує необхідні документи і у спецсумці перевозить, куди необхідно.
— Чи потребує ваша організація якоїсь допомоги?
Ми завжди публікуємо таку інформацію на наших ресурсах. Ми є в Інстаграмі та Фейсбуці .
Оскільки наша організація є неприбутковою та громадською організацією, то ми маємо свої збори. Хоча я неодноразово серед депутатів порушував питання щодо мінімальної допомоги з боку міської влади, яка має під боком таку організацію як «Moto Health» і в якій є свої професіонали. Нам не потрібні були гроші, можна було елементарно нам надавати бинти, фізрозчини — те, що ми завжди витрачаємо.
Наприклад, ми приїжджаємо на ДТП, одразу надягаємо рукавички. Синці чи царапини ми обробляємо, тобто потрібна вата, тампони, фізрозчини, інколи бинт. Це те, що постійно потрібне.
Ми ніколи не будемо виглядати в очах якимись злиденними, бо ми завжди це робимо для когось. У нас немає жодних інтересів, крім того, що хочемо допомагати. Ми це рішення давно ухвалили, що все робиться добровільно.
— Що для вас найскладніше у вашій роботі?
Найскладніше у нашій роботі – це коли ми нічого не можемо зробити, і людина помирає на очах. На моєму досвіді – це 9-річна дитина. Вона із батьком їхали на мопеді, батько виїхав на зустрічну смугу… батько помер через 2 дні, дитина на місці. Нічого не змогли вдіяти. Це дуже складно.
Хоча після прильоту ракети в ЖК Тирас, я був там уже за 7 хвилин. Ось цю молоду матір на 4-му поверсі: я один із тих, хто їх знайшов. У цих моментах, що мені понравилося, я був холоднокровним. Я знав, що і як робити. Не було розгубленості. Наші парамедики так і працюють.
Складно – це коли ти бачиш родичів, які перебувають у тяжкому стані. Для тебе це є якоюсь нормою, а для родичів — це випадковість і потрібно також надати психологічну допомогу.
— Чи співпрацюєте ви з іншими фондами та волонтерськими організаціями?
Я не можу сказати, що ми підписуємо якісь документи та співпрацюємо, ні. Ми співпрацюємо в міру можливості, наприклад, хтось хоче обмінятися якимось досвідом чи щось хоче зробити. Ми завжди готові до діалогу. Але нічого одразу конкретного не можу сказати. Ми несемо відповідальність за свою організацію, за її визнання, за помилки чи наоборот — за похвалу. Тому ми намагаємось бути окремою одиницею «Moto Health».
— Чи можна приєднатися до вашої команди? Що для цього потрібне?
Так, до нашої команди можна приєднатися. Людина має пройти співбесіду, де буде виявлено її адекватність, можливість тієї чи іншої допомоги, чи не буде цей чоловік руйнувати нашу команду. Це також дуже важливо. Наприклад, у нас є оператори допомоги, які не справляються, коли бачать дах чи не можуть виїжджати на ДТП, але вони допомагають в іншому, наприклад, в інтернеті чи роздруківками. Кожен має свою відповідальність.
Зробити свій внесок у роботу громадської організації «Moto Health» та наблизити нашу спільну Перемогу можна за допомогою реквізитів:
Монобанк: 5375 4115 0642 1929
Приватбанк: 5363 5423 0930 0748
Pay Pal: motohealth2020@gmail.com